Про обов’язкове щоденне живе читання в закладах дошкільної освіти

Маємо на меті запрограмувати зростання культурного потенціалу нації, розвиваючи в дітей мовлення, допитливість, розуміння прочитаного та інтерес до читання з дошкільного віку.

Щоденне читання з дорослим має бути доступним кожній дитині незалежно від зайнятості батьків, доходів родини та наявності домашньої бібліотеки. Методичні рекомендації не можуть самі по собі встановити загальнообов’язкову правову норму. Наполягаємо на чіткому нормативному закріпленні щоденного читання з дітьми. [11]

Чому діяти потрібно зараз

Майже половина українських 15-річних учасників PISA-2025 (45%) не досягла базового рівня читацької грамотності. Дослідження охопило 17 із 27 регіонів України. Цим учасникам бракує вміння розуміти й використовувати прочитане; самого знання літер для цього недостатньо. [1]

Допомагати нинішнім підліткам потрібно вже зараз. Але їхні дошкільні роки не повернути. За кожен рік зволікання дитсадки випускають ще одне покоління дітей без гарантованого щоденного читання. Дитинство не чекає на погодження.

Починати треба з дошкілля, щоб наступні покоління зростали з інтересом до читання. У дитсадках можна організувати щоденне читання й перевірити, чи воно відбувається, не чекаючи зміни звичок усіх родин. Читання дає задоволення від пізнання. Його користь не обмежується підготовкою до школи. Спільне читання з дорослим збагачує словниковий запас, розвиває мовлення, уяву, пам’ять, стійку увагу та здатність розуміти й осмислювати прочитане. Через історії дитина вчиться ставити запитання, висловлювати власні думки, розуміти почуття й вчинки інших, співпереживати та шукати відповіді. Спільне читання зміцнює емоційний зв’язок із дорослим, пробуджує допитливість і формує інтерес до книжок. Цей досвід допомагає дитині готуватися до подальшого навчання, мислити самостійно й зберігати інтерес до пізнання. [5, 15, 24]

Наполягаємо на таких рішеннях Кабінету Міністрів України

1. Ухвалити в межах повноважень нормативно-правові акти, які зобов’язують заклади дошкільної освіти організовувати щоденне живе читання вголос та обговорення книжок у кожній групі в дні її роботи, незалежно від форми власності закладу. Визначити умови реалізації для очної та дистанційної роботи, короткотривалого перебування дітей і спеціальних дитячих садків. Доручити Міністерству освіти і науки України (МОН) підготувати необхідні зміни до профільних актів і Державного стандарту дошкільної освіти з урахуванням автономії закладів і педагогів. За потреби підготувати та подати до Верховної Ради України відповідні законопроєкти. Визначити відповідальних за впровадження та строки набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами з урахуванням вимог закону. Методичний лист або доручення «опрацювати питання» не вважати виконанням цієї вимоги.

2. Організувати щоденне читання в межах розпорядку дня групи та оплачуваного робочого часу педагогів, без збільшення тривалості їхнього робочого дня. Вихователь самостійно добирає книжки, тривалість і спосіб роботи з урахуванням віку та потреб дітей. Залучати дітей без примусу й перевірок техніки читання. Екрани й застосунки не повинні підміняти книжку та живе спілкування. Засоби дистанційного зв’язку та доступності мають підтримувати цю взаємодію.

3. Забезпечити дітей книжками, зокрема у форматах, доступних дітям з особливими освітніми потребами. Використовувати наявні ресурси й поповнювати фонди закладів відповідно до їхніх потреб. Не допускати примусових благодійних внесків або обов’язкових цільових зборів з батьків на книжки для щоденного читання. За доступ до читання відповідають заклад і його засновник незалежно від пожертв родини.

4. Визначити відповідальних за впровадження і передбачити оцінювання фактичної щоденної практики читання та її результатів. Вимогу вважати виконаною, коли заклад щодня організовує читання з дітьми. Самих підготовлених документів для цього недостатньо. Оцінювання результативності проводити на репрезентативних вибірках закладів і дітей, без запровадження нових щоденних журналів, фото- та відеозвітів вихователів.

Щоденне читання має стати обов’язком закладу. Починати потрібно зараз.

Далі пояснюємо вимоги петиції, наводимо дослідження, практичні приклади та нормативні підстави.

Обґрунтування петиції

Результати PISA-2025, наведені в петиції, показують масштаб проблеми серед 15-річних учасників дослідження. Вона виникла не вчора. Пандемія та повномасштабна війна ускладнили навчання, але труднощі з читанням існували й раніше. [1, 3] Дані PISA не дають змоги окремо оцінити вплив дошкільного читання. Вони свідчать, що над розвитком читацької грамотності потрібно працювати тривалий час.

Школа й дім де-факто стали цифровими зонами. Наказом не змінити цифрові звички всіх школярів і батьків; обмеження смартфонів на уроках не визначає домашнє дозвілля. Короткі відео й нескінченна стрічка пропонують швидку винагороду. Ми бачимо в цьому ризик витіснення читання та звикання до «кліповості», тобто перемикання між фрагментами замість зосередження на змісті. Вислови «дешевий дофамін» і «кліповість» ужито як публіцистичні метафори, без медичного значення.

Дослідження зв’язку між екранним часом і розвитком дітей дають неоднорідні результати. Зокрема, дослідники виявляють зв’язки між використанням екранів і читацькими практиками дошкільнят, а користування соцмережами в одному дослідженні школярів було пов’язане з невеликим зростанням симптомів неуважності. Ці дані не доводять, що будь-який екран спричиняє РДУГ або що цифрові розваги самі по собі пояснюють результати PISA. [12, 13, 25, 26]

Пропонуємо гарантувати дітям щоденний час для читання книжок і розмови з дорослим у дитсадку.

Чому саме дитячий садок

Дитячий садок з очною роботою є єдиною керованою аналоговою зоною. Керівник визначає розпорядок, вихователі організовують день дітей. Саме тут можна відвести регулярний час на книжку, добирати доступні формати й оцінювати практику без втручання в домашні звички родин. Цей обов’язок стосуватиметься вихованців закладу. Для дітей, які не відвідують садок, потрібно окремо передбачити підтримку родин і бібліотек.

Дошкільний вік особливо сприятливий для підготовки до майбутнього навчання. У ранні роки мозок має високу пластичність, а досвід і чуйна взаємодія впливають на розвиток його нейронних зв’язків. [14] Під «програмуванням» мозку розуміємо щоденне читання й діалог, які допомагають дитині розвивати навички та інтерес до пізнання. Дитсадок дає можливість зробити цей досвід регулярним, незалежно від того, скільки книжок має родина.

На схемі наведено умовні приклади, а не статистичні середні. *Для дому вказано час неспання дошкільника у будні. Садок і школа відповідають різним віковим етапам, тому їхні години не додаються. Перебування в цифровому середовищі не дорівнює екранному часу.

Як працює спільне читання

Вихователь читає вголос, показує ілюстрації, зупиняється на незнайомих словах, запитує, що сталося з героями та чому вони так вчинили. Діти висувають припущення про продовження історії, повертаються до вже прочитаного, пов’язують події між собою. [5, 9, 15]

Дитина може перепитати, заперечити, запропонувати власну версію. Обговорюючи історію, дитина вчиться зв’язно висловлюватися, розуміти іншу точку зору та зосереджуватися на змісті. Для цього не потрібно сидіти нерухомо. [15, 24] Дослідження свідчать про користь такої практики, але не встановлюють єдиної тривалості заняття чи універсальної методики для кожної вікової групи.

Доступність і спеціальні дитячі садки

Живе читання передбачає безпосередню взаємодію дитини з дорослим навколо книжки, зокрема з використанням української жестової мови, засобів альтернативної комунікації та допоміжних засобів відповідно до потреб дитини. Цифрові засоби використовують для доступності читання та спілкування. Перегляд розважального контенту не замінює цієї взаємодії.

Для спеціальних дитячих садків слід врахувати Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 817. Воно передбачає прийнятні для дитини форми, методи й засоби навчання та індивідуальну програму розвитку. [11] Організацію читання узгоджують із цією програмою та рекомендаціями команди психолого-педагогічного супроводу. За потреби використовують тактильні книжки, збільшений шрифт, комунікаційні картки, індивідуальну взаємодію або малі підгрупи.

Заклад зобов’язаний зробити читання доступним для кожної дитини, не вимагаючи однакової реакції від усіх. Дитина може відповідати жестом, поглядом, вибором зображення чи іншим доступним способом; усна відповідь не є умовою участі. Читання не підміняє передбачених індивідуальною програмою розвитку корекційно-розвиткових послуг і не має збільшувати навантаження понад можливості дитини.

Приклад щоденного розпорядку читання

У першій половині дня вихователь відводить 15–30 хвилин на активне читання з обговоренням.

Перед денним сном можна передбачити 5–10 хвилин спокійного слухання. Вихователь читає коротку історію без спеціально організованого обговорення чи вимоги відповідати; діти слухають, готуючись до відпочинку.

Тривалість і кількість епізодів вихователь добирає за віком та потребами дітей. Наведена тривалість орієнтовна й не є нормативом. Слухання перед сном не замінює читання з обговоренням. У групах короткотривалого перебування час для читання передбачають у межах фактичного перебування дітей, без механічного перенесення розпорядку повного дня.

Під час повітряної тривоги насамперед потрібно перейти до укриття й забезпечити безпеку дітей. Після розміщення в укритті читання можна продовжити, якщо дозволяють умови та стан дітей; інакше вихователь переносить його на інший безпечний час.

Економіка: почати з наявних ресурсів

Вихователі вже працюють і отримують зарплату, у частині садків є книжкові фонди. Насамперед потрібно передбачити час для читання в межах оплачуваного робочого часу, не збільшуючи тривалості робочого дня педагогів. Суспільство вже оплачує час педагогів, і він має працювати на розвиток дітей. Там, де бракує книжок або доступних форматів, засновники мають окремо оцінити потреби й забезпечити поповнення фондів.

На підготовку нормативної бази, організацію доступності й оцінювання результатів можуть знадобитися кошти. Потреби та джерела фінансування належить визначити МОН і засновникам закладів у межах їхніх повноважень; не варто вважати витрати однаковими для всіх садків.

Де книжок бракує, закликаємо свідомих батьків, небайдужих громадян і соціально відповідальний бізнес добровільно допомогти книжками, їх придбанням чи доставкою. Одна подарована книжка може служити цілій групі. Допомога не замінює відповідальності засновника і не може ставати умовою участі дитини. Починати потрібно зараз із наявних книжок, паралельно поповнюючи фонди й готуючи потрібні рішення.

Нормативні зміни й розподіл відповідальності

Під час підготовки нормативних змін потрібно врахувати Положення, затверджене постановою КМУ від 7 липня 2025 року № 818, Положення про спеціальний дитячий садок, затверджене постановою КМУ від 7 липня 2025 року № 817, та профільні акти МОН щодо очної і дистанційної форм, зокрема наказ від 26 червня 2025 року № 926. Відповідні зміни до Державного стандарту дошкільної освіти готує МОН для затвердження Кабінетом Міністрів України за процедурою статті 42 Закону України «Про дошкільну освіту». [11]

Зміни мають зберегти визначені законом автономію закладів і академічні свободи педагогів. Якщо для запровадження обов’язку необхідні зміни до закону, їх слід підготувати. Підзаконні акти не повинні звужувати цих гарантій. Норма має визначати обов’язок читати щодня. Вибір книжок і спосіб проведення читання залишаються за педагогом. МОН готує нормативні акти та методику оцінювання. Засновники забезпечують ресурси, керівники організовують роботу, вихователі безпосередньо читають і спілкуються з дітьми. Засоби доступності й дистанційного зв’язку мають допомагати читанню та спілкуванню. Розважальний екранний контент не може їх підміняти.

Державний стандарт, затверджений постановою КМУ від 26 листопада 2025 року № 1557, набирає чинності 1 вересня 2027 року. Частина друга статті 42 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачає, що новий стандарт, його нова редакція та зміни до нього набирають чинності не раніше ніж через один рік із дня затвердження. Організацію щоденного читання в межах чинних освітніх програм і підготовку нормативних змін пропонуємо здійснювати паралельно. [11]

Суміжна проблема: реклама цифрових розваг

СМС із рекламою «Київстар ТБ», отримане автором петиції, пропонує сервіс, «коли потрібно зайняти дитину корисним контентом»: 18 000 фільмів і серіалів та понад 380 телеканалів на різних пристроях, зокрема смартфоні. [37] У цьому прикладі цифрове дозвілля рекламують батькам як спосіб зайняти дитину. Цифровий контент може зайняти дитину, але не замінить уваги дорослого.

Ми вважаємо подібне просування соціально безвідповідальним і пропонуємо окремо обговорити правові обмеження реклами, яка заохочує підміняти увагу дорослого цифровими розвагами. Закон «Про рекламу» вже містить спеціальні норми захисту дітей; для нових обмежень потрібні чіткі критерії, аналіз чинного регулювання та порядок контролю. [38] Це самостійна законодавча ініціатива, яка не входить до предмета цієї петиції й не повинна затримувати впровадження щоденного читання.

Ключові показники результативності (KPI)

Спочатку очікуємо змін у щоденному житті дітей, їхніх звичках і навичках, згодом у результатах навчання, а в довшій перспективі в наукових і культурних досягненнях. Строки в таблиці відраховуємо від початку реалізації.

Для оцінювання МОН має визначити початкові значення показників, зіставні вікові групи й репрезентативні вибірки закладів. Доцільно оприлюднювати знеособлені узагальнені результати оцінювання: дані про регулярність практики, використання книжок та зміни відповідних навичок. Довгострокові показники треба співвідносити з належними циклами досліджень; зміни результатів PISA не можна автоматично приписувати лише читанню в садку. Таке оцінювання не підміняє державного нагляду, передбаченого законодавством. [11]

Поколіннєвий орієнтир: 20 років і далі

У наступних поколіннях прагнемо побачити нових українських лауреатів Нобелівської премії, медалі Філдса та інших міжнародних наукових і культурних відзнак. Раніше очікуємо досягнень школярів, студентів і молодих дослідників в олімпіадах, наукових конкурсах і професійних преміях. Нам потрібні освіта та наука, які дають змогу реалізувати талант в Україні. Це наше довгострокове суспільне прагнення. Прогнозувати такі результати як прямий ефект однієї читацької практики не можна.

Наукова та аналітична база

Дослідження читання, розвитку та освітніх можливостей

Метааналіз 19 рандомізованих досліджень за участю 2 594 дітей віком 1–6 років виявив: програми, що навчали батьків читати книжки-картинки разом із дітьми, поліпшували здатність дітей висловлюватися та розуміти мовлення. [5]

NELI: оцінювання масштабування мовленнєвої програми у 356 англійських школах виявило перевагу, еквівалентну чотирьом додатковим місяцям мовленнєвого прогресу. Програма охоплює ширшу підтримку, ніж читання вголос. [6]

У Мілвокі п’ятирічний рандомізований експеримент у 60 початкових школах показав, що забезпечення дітей книжками для домашнього читання поліпшило читацькі результати. Загальний ефект за п’ять років автори оцінили як еквівалент 25–32% звичайного річного навчального прогресу. [7]

В експерименті Abecedarian ступінь бакалавра або вищий у 30 років мали 23% учасників програми проти 6% контрольної групи. Результат стосується комплексної програми ранньої освіти; окремого ефекту читання він не визначає. [8]

У канадському дослідженні ОЕСР до 21 року в університеті навчалися 76% молодих людей із найвищим рівнем читацької грамотності у 15 років і 10% тих, чий рівень був першим або нижчим. Зв’язок зберігався після врахування соціально-економічних та інших чинників. Дослідження пов’язує читацьку підготовку з освітніми можливостями, але не оцінює ефекту дошкільного читання. [4]

За самооцінками учасників PISA-2025, 60% українських підлітків цікавляться багатьма різними речами проти 73% у середньому в ОЕСР. Середній індекс допитливості України становить −0,32 і є одним із найнижчих серед учасників дослідження. Це ще одна причина формувати інтерес до пізнання з дошкілля. [1, 2]

Міжнародні практики дошкільного читання

Англія: щоденне читання дітям 3–4 років

Обов’язкова рамка EYFS включає розвиток мовлення й грамотності; у викладі освітніх програм описує часте читання та активну участь дітей в історіях. Development Matters рекомендує принаймні раз на день відводити час для історій дітям 3–4 років і читати разом протягом перебування у групі. Щоденність передбачена рекомендаціями й не становить окремої правової норми. [9]

Дорослим радять обговорювати з дітьми історії та їхні власні думки, пояснювати незнайомі слова, добирати книжки, які діти зможуть добре пізнати й полюбити, та пов’язувати їхні сюжети з грою. [9]

Педагогові радять присвячувати час якісній взаємодії з дітьми й уникати зайвої документації. Рекомендації допомагають педагогові, але не підміняють його професійного судження. [9]

Китай: раннє читання як частина підготовки до школи

Національне керівництво з навчання і розвитку дітей 3–6 років охоплює здоров’я, мовлення, соціальний розвиток, науку й мистецтво. Окремий напрям мовленнєвої підготовки охоплює читання та письмо. Для дітей 3–4 років орієнтиром є інтерес до слухання історій і розглядання книжок; для дітей 4–5 років передбачено переказ основного змісту й розуміння послідовності подій; для дітей 5–6 років передбачено обговорення прочитаного, припущення про продовження та власні оцінки. Педагогам і батькам рекомендують читати разом із дітьми, давати їм вибирати книжки та шукати в них відповіді на запитання. Ці вікові орієнтири враховують індивідуальні відмінності й не встановлюють однакових вимог до всіх дітей. [18]

Закон КНР про дошкільну освіту, чинний із 1 червня 2025 року, закріплює гру як основну діяльність дитсадка, вимагає забезпечувати заклади дитячими книжками та узгоджувати підготовку з початковою школою. Водночас він забороняє переносити до дитсадка шкільні способи викладання й програму початкових класів. Отже, ранній розвиток мовлення й інтересу до читання не ототожнюється з достроковим проходженням шкільної програми. [19]

Сінгапур: двомовна підготовка, щоденне читання й захист від екранного дозвілля

Освітня рамка Nurturing Early Learners для дітей 4–6 років поєднує мовлення й грамотність, початкову математику, пізнання світу, творчість і фізичний розвиток. Мовленнєва підготовка, зокрема, має навчити дітей читати із задоволенням і розумінням. Посібник для педагогів прямо рекомендує зробити читання дітям щоденною практикою; рання грамотність охоплює знайомство з книжкою, буквами й звуками, розпізнавання слів і розуміння змісту. [20]

У садках мережі MOE Kindergarten програма Starlight Literacy допомагає дітям опановувати англійську та одну з мов спільноти: китайську, малайську або тамільську. Діти працюють із книжками великого формату для спільного читання, піснями, римами й іграми. Проєкти Weeks of Wonder доповнюють цю роботу: діти обирають тему, ставлять власні запитання, разом шукають відповіді й розповідають про знайдене. [21]

Окремо встановлено вимоги до екранів. Із 1 лютого 2025 року Code of Practice для дошкільних закладів передбачає відсутність екранного часу для дітей до 18 місяців, а старшим дітям до шести років дозволяє використовувати екрани лише з освітньою метою. Закладам не дозволено показувати відео, фільми чи інший цифровий контент просто для того, щоб зайняти дітей поза програмними заняттями або під час переходів між ними. Ця вимога обов’язкова для закладу. [22]

Родинам рекомендують обмежувати екранний час дітей від 18 місяців до шести років менш як годиною на день поза закладом і не використовувати екран лише для того, щоб зайняти чи відволікти дитину. Ці поради для родин діють окремо від обов’язкових правил для дитсадків. [23]

Фінляндія: підтримка читацької роботи

У Фінляндії програма Lukeva varhaiskasvatus пропонує закладам інструмент планування читацької роботи: щоденний час для книжок і спільного читання, оновлення матеріалів, робочий час на підготовку та співпрацю з бібліотеками. Заклад сам обирає дії відповідно до своїх умов. [10]

Культурно-історичні орієнтири

За описом Амоса Оза і Фанії Оз-Зальцберґер у «Євреях і словах», кожен хлопчик мав відвідувати школу з трьох до тринадцяти років. Цей обов’язок покладався на дітей і батьків; громада організовувала навчання й часто оплачувала його незалежно від статків та походження родини. Автори протиставляють раннє знайомство з оповіддю й письмом підготовці передусім до господарської або військової ролі. [36]

«…Євреї ж прищеплювали дітям культуру оповіді, щойно ті починали розуміти слова – у два роки – і читати їх, часто вже в поважному віці трьох років. Одним словом, навчати дитину починали, щойно відлучивши її від грудей».

Амос Оз, Фанія Оз-Зальцберґер. «Євреї і слова» (Jews and Words, 2012). Робочий переклад.

Британський та єврейський приклади: масштаб досягнень

Для культурно-історичного порівняння наводимо кількість Нобелівських лауреатів. За період 1901–2025 років поіменний каталог Nobelists.org наводить 138 британських лауреатів за критерієм громадянства (близько 14% усіх індивідуальних лауреатів); JINFO.org наводить щонайменше 221 єврейського лауреата та лауреата єврейського походження, близько 22% усіх індивідуальних лауреатів за цей період. [16, 17]

Ці відзнаки слугують культурно-історичним орієнтиром. За ними не можна вимірювати ефект дошкільного читання. Прагнемо розвивати масову культуру читання й пізнання, щоб кожна дитина могла розкрити свої здібності.

Як оцінювати результат

Під час обліку годин слід враховувати час читання, слухання й обговорення книжок, без формального зарахування часу перебування дитини в групі. Кількість придбаних книжок показує попит. Цей показник не можна перетворювати на план зборів із батьків. Також потрібно оцінювати, чи користуються діти книжками. Дані про домашнє екранне дозвілля можна збирати лише вибірково й добровільно. Їх не слід використовувати як персональний KPI вихователя.

Регулярність і тривалість практики можна оцінювати через спостереження та короткі опитування за методикою МОН, без щоденного адміністративного навантаження на вихователів. PISA оцінює 15-річних учасників. Діти, яким на початку реалізації 3–6 років, досягнуть цього віку через 9–12 років. Зіставляти слід не лише позиції в рейтингу, а й бали, рівні грамотності та територіальне охоплення. [27]

Підтримка дитини й родини

Знайомство з літерами та опанування самостійного читання слід підтримувати вже в дошкільному віці, відповідно до інтересу й готовності дитини.

Садочки та бібліотеки можуть допомагати родинам обирати книжки й видавати їх додому. Така підтримка має бути добровільною, без обов’язкових покупок, домашніх завдань або звітів про читання.

Аналітичний додаток

Витрати на освіту: міжнародне порівняння

У наведеному номінальному перерахунку Україна й Китай мають сотні доларів публічних витрат на освіту на жителя, а в інших чотирьох країнах ці витрати становлять тисячі. Наш висновок: краще використовувати вже оплачені ресурси, не чекаючи вирівнювання бюджетів. Щоденне читання не замінює належного фінансування освіти. [28–34]

Наведені нижче річні дані показують масштаб публічного фінансування освіти. Роки та склад видатків зазначено окремо: це не рейтинг країн за єдиною методикою. Перерахунок у номінальні долари США не враховує різницю в купівельній спроможності.

Публічні витрати на освіту та розрахунок на одного жителя

* Для України в розрахунку використано припущення про 31,5 млн жителів підконтрольної території, а не підтверджену чисельність населення 2024 року. За діапазону 31–32 млн розрахунок становить близько 271–280 дол. на жителя. У Сінгапурі використано загальну чисельність населення, включно з нерезидентами; для Ізраїлю взято населення на кінець 2025 року. [28, 29, 32]

Склад фінансування різниться. Для Ізраїлю розраховано публічну частку національних витрат; для Китаю взято загальний публічний бюджет (ширше державне фінансування становить 5 416,1 млрд юанів); для США враховано поточні видатки без капітальних інвестицій. Підстави розрахунків наведено у примітках. [29, 31, 33]

Витрати на одного учня: різні рівні освіти й одиниці порівняння

Ряд ОЕСР охоплює державні витрати на заклади від початкової до післясередньої нетретинної освіти на еквівалент учня повної форми навчання, у доларах за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Китай і Сінгапур мають інше охоплення та валютний перерахунок, тому безпосередньо зіставляти всі рядки не можна. [31, 32, 35]

Джерела та примітки

1. ОЕСР, PISA 2025: Ukrainian regions (17 of 27). Показники 55%, 60% і 73%, визначення базового рівня та межі територіального охоплення. 45% – доповнення показника 55% до 100%.
2. ОЕСР, Education GPS: Ukraine, PISA 2025; первинні дані до рисунка I.3.13 PISA 2025 Results (Volume I). Середні бали читання 418 і 461; індекс допитливості −0,32. GPS подає однакове порядкове місце 83/85 для України та Йорданії; неокруглені середні значення в первинній таблиці різняться. Нижче за Україну середнє значення зафіксоване лише для Палестинської адміністрації. Це порівняння середніх не встановлює статистичної значущості різниці. Індекс ґрунтується на анкетуванні; це не частка дітей, які «не мають допитливості».
3. ОЕСР, PISA 2018: Ukraine - Country Note. Читання: 466 балів в Україні, 487 у середньому в ОЕСР.
4. ОЕСР, Pathways to Success: How Knowledge and Skills at Age 15 Shape Future Lives in Canada, 2010, таблиці 6.2–6.3. Показники 76% і 10% – нескориговані описові дані про навчання в університеті до 21 року; рівень 5 був найвищим у відповідному циклі PISA. Окремий аналіз враховує фонові чинники. Дослідження не встановлює ізольованого причинного ефекту читання.
5. Dowdall та ін., Shared Picture Book Reading Interventions for Child Language Development: A Systematic Review and Meta-Analysis, Child Development, 2020. 19 рандомізованих досліджень, 2 594 дитини; ефекти d = 0,41 для експресивного мовлення та d = 0,26 для розуміння мовлення. Це стандартизовані величини ефекту, а не відсотки поліпшення. Метааналіз оцінює програми спільного читання з батьками; він не встановлює універсальної тривалості занять чи ефективності конкретної державної програми для дитсадків.
6. Education Endowment Foundation, Nuffield Early Language Intervention - Reception. В Англії програма NELI отримала державне фінансування для поширення серед шкіл. Квазіекспериментальне оцінювання масштабування у 356 школах виявило середню перевагу, еквівалентну чотирьом додатковим місяцям мовленнєвого прогресу. Окреме спостереження за учасниками рандомізованого випробування виявило переваги у мовленні та читанні через два роки. У дворічному звіті EEF зазначено вибуття 55,5% учасників, що обмежує надійність довгострокового висновку. Чотири додаткові місяці прогресу та дворічне спостереження – результати різних оцінювань. NELI охоплює ширшу мовленнєву підтримку, ніж читання вголос. Окрема наукова публікація: Hulme та ін., 2025.
7. Borman і Yang, Cumulative access to print books improves literacy achievement: Evidence from a five-year randomized trial in high-poverty schools, PNAS, 2026. У Мілвокі, США, п’ятирічний рандомізований експеримент 2018/19–2022/23 років охопив 60 державних початкових шкіл. Дітям у 30 школах надавали книжки для домашнього читання, ще 30 шкіл становили контрольну групу. Загальний ефект за підсумками п’ятирічного втручання становив d = 0,100; автори оцінили його як еквівалент 25–32% звичайного річного навчального прогресу. Це не щорічне збільшення тестового бала на 25–32%; дослідження стосується початкової школи й показує користь тривалого забезпечення школярів книжками.
8. Campbell та ін., Adult Outcomes as a Function of an Early Childhood Educational Program: An Abecedarian Project Follow-Up, 2012. Американський експеримент Abecedarian охоплював інтенсивну комплексну програму раннього розвитку дітей із малозабезпечених родин від немовлячого віку до п’яти років. На початку було 111 дітей, у спостереженні в 30 років – 101 учасник. У цьому віці ступінь бакалавра або вищий мали 23% учасників програми проти 6% контрольної групи. Результат стосується всієї програми ранньої освіти: його не можна приписувати лише читанню чи автоматично переносити на українську програму щоденного читання.
9. Department for Education, England. Early years foundation stage (EYFS) statutory framework for group and school-based providers, редакція від 1 вересня 2026 року, розділ 1, с. 9–11: обов’язкові вимоги до навчання й розвитку; часте читання включене до опису освітньої роботи. Development Matters, Communication and language (діти 3–4 років), Literacy та вступ: необов’язкові рекомендації щоденного часу для історій, спільного читання й пріоритету взаємодії над зайвою документацією. Не слід ототожнювати рекомендацію щоденності з окремою правовою нормою EYFS. Ofsted. Early years inspection information: перевірка зареєстрованих закладів на відповідність вимогам EYFS.
10. Opetushallitus, Finland. Lukeva varhaiskasvatus та інструмент планування читацької роботи. Щоденний час для спільного читання, власний план закладу, матеріали й робочий час, співпраця з бібліотеками. Це інструмент підтримки планування, а не єдина обов’язкова методика.
11. Закон України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX: стаття 2, частина 2 – методичні рекомендації органів влади не є нормативно-правовими актами й не можуть встановлювати обов’язкові правові норми; статті 16 і 26 – освітні програми та робочий час педагогів. Правові орієнтири для реалізації: постанова КМУ від 07.07.2025 № 818 (п. 15 Положення – час і розпорядок перебування) та наказ МОН від 21.05.2025 № 747 про очну (денну) форму. Зміни мають зберігати передбачену законом автономію закладів і педагогів. Узгодження державного стандарту готує МОН для затвердження КМУ за процедурою ст. 42; новий стандарт за постановою від 26.11.2025 № 1557 набирає чинності 01.09.2027. Читання в межах чинних програм можна організовувати, не чекаючи змін стандарту. Для спеціальних дитячих садків застосовується Положення, затверджене постановою КМУ від 07.07.2025 № 817; для дистанційної форми – Положення, затверджене наказом МОН від 26.06.2025 № 926. Частина друга статті 42 визначає мінімальний річний строк до набрання чинності новим стандартом, його новою редакцією та змінами. Державний нагляд (контроль) здійснюється за статтею 49.
12. McArthur та ін. Longitudinal Associations Between Screen Use and Reading in Preschool-Aged Children. Pediatrics, 2021. У спостереженні за 2 440 дітьми більше екранного часу у 24 місяці було пов’язане з меншим читанням у 36 місяців, а менше читання – з більшим екранним часом у 60 місяців. Спостережний дизайн не доводить, що екранний час є єдиною причиною труднощів читання. Витіснення практики читання – вихідна гіпотеза цієї ініціативи, а не встановлений PISA причинний висновок.
13. Putnick та ін. Displacement of peer play by screen time: associations with toddler development. Pediatric Research, 2023. У вибірці 3 894 родин екранний час дітей 1–3 років був пов’язаний зі зменшенням гри з однолітками, але не часу читання з дорослим. Отже, результати досліджень неоднорідні. Вислів «дешевий дофамін» може слугувати публіцистичною метафорою швидкої винагороди, але наведені джерела не доводять нейробіологічного «блокування» навички читання.
14. Center on the Developing Child at Harvard University. Brain Architecture; Serve and Return. Ранній досвід і чуйна взаємодія впливають на формування нейронних зв’язків та основ мовлення й навчання. Пластичність особливо висока в ранні роки; навчання й утворення нових зв’язків тривають упродовж життя. «Програмування» в петиції – метафора формування навичок через щоденний досвід.
15. American Academy of Pediatrics. Klass та ін. Literacy Promotion: An Essential Component of Primary Care Pediatric Practice: Technical Report. Pediatrics, 2024;154(6):e2024069091. Огляд доказів щодо розвитку мовлення, розуміння, уваги, соціально-емоційних навичок, позитивного ставлення до читання та взаємин під час спільного читання. DOI: 10.1542/peds.2024-069091.
16. Nobelists.org. British Nobel Prize laureates. Поіменний каталог за британським громадянством, включно з історичним Сполученим Королівством Великої Британії та Ірландії: 138 окремих осіб і 139 нагород, з урахуванням лауреатів 2025 року. Фредеріка Сенгера, нагородженого двічі, як людину враховано один раз. Це підрахунок каталогу за громадянством, а не лише місцем народження, роботи або навчання. Загальна кількість індивідуальних лауреатів за 1901–2025 роки – 990 за офіційним переліком NobelPrize.org: 138 / 990 × 100 = 13,94%, округлено до 14%. Британський та єврейський підрахунки включають премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля; організації не враховано.
17. JINFO.org. Jewish Nobel Prize Winners. За 1901–2025 роки – щонайменше 221 окремий лауреат, близько 22% індивідуальних лауреатів. До переліку включено євреїв та осіб із наполовину або на три чверті єврейським походженням; повторних лауреатів рахують один раз. Це не офіційна класифікація Нобелівського фонду. Британський та єврейський переліки мають різні критерії й перетинаються, тому їхні числа не слід додавати. У тексті використано зріз до 2025 року включно.
18. Міністерство освіти КНР. Керівництво з навчання і розвитку дітей 3–6 років (2012), розділ «Мовлення: підготовка до читання та письма». Повний текст на сайті освітньої адміністрації району Хайдянь, Пекін: вікові орієнтири 3–4, 4–5 і 5–6 років, спільне читання, переказ, обговорення та повага до індивідуального темпу розвитку.
19. Закон КНР про дошкільну освіту, ухвалений 8 листопада 2024 року, чинний із 1 червня 2025 року. Статті 56–59: гра, дитячі книжки, співпраця дитсадка й початкової школи; заборона шкільних способів викладання та програми початкових класів у дитсадку. Текст на офіційному урядовому порталі Хечуаня, Чунцін.
20. Міністерство освіти Сінгапуру. Nurturing Early Learners Framework 2022 (діти 4–6 років); Educators’ Guide for Language and Literacy (English Language), 2023, друковані с. 38–45 і 95. Цілі ранньої грамотності та пряма рекомендація щодня читати дітям.
21. MOE Kindergarten @ Pioneer. Програми Starlight Literacy та Weeks of Wonder: двомовна підготовка, книжки великого формату, пісні й ігри, спільні дослідницькі проєкти. Опис реалізації на офіційному сайті закладу системи Міністерства освіти Сінгапуру.
22. ECDA, Сінгапур. Вимоги Code of Practice щодо екранного часу; запровадження змін із 1 лютого 2025 року. Для дітей до 18 місяців – без екранів; від 18 місяців до шести років – лише для навчання. Не дозволено показувати цифровий контент, щоб зайняти дітей поза програмними заняттями чи під час переходів між ними.
23. Міністерство охорони здоров’я та Health Promotion Board, Сінгапур. Grow Well SG – Nurturing Healthy Behaviours, HealthHub. Рекомендації родинам: від 18 місяців до шести років – менш як година екранного часу на день поза закладом; не використовувати екран лише для того, щоб зайняти чи відволікти дитину.
24. Dowdall та ін. Book-Sharing for Parenting and Child Development in South Africa: A Randomized Controlled Trial. Child Development, 2021;92(6):2252–2267. DOI: 10.1111/cdev.13619. У рандомізованому дослідженні 140 дітей віком 21–28 місяців навчання батьків діалогічного читання мало позитивний вплив на мовлення й увагу. Поліпшення показника стійкої уваги виявлено через шість місяців, але не одразу після втручання. Позитивного впливу на поведінкові проблеми не виявлено. Це свідчення на користь підтримки уваги через спільне читання, а не доказ лікування чи запобігання СДУГ.
25. Nivins, Mooney, Nigg, Klingberg. Digital Media, Genetics, and Risk for ADHD Symptoms in Children: A Longitudinal Study. Pediatrics Open Science, 2026;2(1):1–10. DOI: 10.1542/pedsos.2025-000922. Спостереження за 8 324 дітьми протягом чотирьох років; середній початковий вік – 9,9 року. Користування соцмережами було пов’язане з невеликим зростанням симптомів неуважності з урахуванням генетичної схильності й соціально-економічних умов. Для відеоігор і перегляду телебачення/відео такого зв’язку не виявлено. Дослідження не доводить, що будь-який екран спричиняє СДУГ, і не вимірює цей ефект у дошкільників.
26. National Institute of Mental Health. Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD). Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю – розлад розвитку зі стійкими симптомами, які проявляються в різних життєвих ситуаціях; окрема неуважність або непосидючість не тотожна діагнозу. «Кліповість» у петиції – опис фрагментарного споживання інформації, а не медичний діагноз. Підтримка уваги через читання не замінює фахової допомоги дітям із СДУГ.
27. ОЕСР. PISA – Programme for International Student Assessment. Загальний опис програми: PISA оцінює 15-річних учнів. Горизонт 9–12 років для дітей 3–6 років на старті – віковий розрахунок; перевірку слід прив’язати до відповідного циклу дослідження.
28. Мінфін України. Видатки на освіту у 2024 році: 348,4 млрд грн; державні й місцеві видатки, без повторного додавання міжбюджетних трансфертів. Середньорічний курс 2024 року – 40,15 грн/дол. за розрахунком Forbes Ukraine на основі офіційних курсів. Доларовий еквівалент – 8,677 млрд; населення 31,5 млн – розрахункове припущення, не дані перепису. Для України показник на здобувача освіти не наведено: потрібні узгоджені за роком і охопленням дані про видатки та кількість здобувачів.
29. ЦСБ Ізраїлю: дані за 2025 рік у повідомленні TV10 від 14.10.2026. Попередня національна сума – 162,6 млрд шекелів, частка уряду, місцевої влади й державних некомерційних установ – 78,5%; розрахована публічна частина – 127,641 млрд. Населення на кінець 2025 року – 10,178 млн за ЦСБ у викладі The Times of Israel. Понад 2,5 млн учнів у вересні 2025 року – школи й дитсадки, без вищої освіти. Первинний статистичний реліз витрат безпосередньо не отримано; використано його виклад у медіа.
30. HM Treasury. Public spending statistics: May 2026. Освіта всього публічного сектору за 2024/25 фінансовий рік – 122,6 млрд фунтів; база постійних цін у цьому випуску – саме 2024/25, тому для обраного року значення збігається з номінальним. ONS: населення Великої Британії на середину 2024 року – 69,2814 млн. До Великої Британії тут віднесено все Сполучене Королівство, а не лише Англію.
31. МОН, Мінфін і Національне бюро статистики КНР. Виконання видатків на освіту у 2024 році, повідомлення № 5 (2025) від 31 грудня 2025 року. Загальний публічний бюджет – 4 149,509 млрд юанів; загальнонаціональне середнє на здобувача освіти – 16 282,98 юаня, не окремий показник початкової школи. Ширше державне фінансування – 5 416,105 млрд, включно з урядовими фондами, внесками державних підприємств та іншими категоріями. Населення КНР на кінець 2024 року – 1 408,28 млн. Гонконг, Макао й Тайвань не включені.
32. SingStat. Government Expenditure On Education: за 2024 фінансовий рік – 14,4300841 млрд сінгапурських доларів, поточні видатки й розвиток у межах опублікованого ряду. Government Recurrent Operating Expenditure On Education Per Student: початкова школа, 2024 рік – 13 953 SGD на учня, лише поточні витрати. Population in Brief 2024: загальне населення на червень 2024 року – 6,04 млн, включно з нерезидентами.
33. BEA / FRED. Government current expenditures: Education, G160291A027NBEA. За 2024 рік – 1 372,816 млрд дол., у редакції від 30.09.2026. Це поточні видатки федерального, штатного й місцевого рівнів; не повний підсумок із капітальними інвестиціями. US Census Bureau: населення 2024 року – близько 340,1 млн.
34. IRS. Yearly average currency exchange rates. У таблиці використано одиниць національної валюти за 1 дол. США: 2024 рік – GBP 0,783; CNY 7,189; SGD 1,336; 2025 рік – ILS 3,451. Для Великої Британії та Сінгапуру річний курс 2024 року є наближенням для фінансового 2024/25. Суми в доларах і на жителя розраховано з неокруглених вихідних даних, результати округлено.
35. ОЕСР. Education at a Glance 2025: Ізраїль – 11 166 дол. ПКС; Велика Британія – 13 063; США – 14 603. Державні витрати на заклади від початкової до післясередньої нетретинної освіти, на еквівалент учня повної форми навчання. Зріз – 2022 рік, для США застосовано виняток щодо звітного року (2021). Таблиця C1.1 та примітки. Це не середня вартість для всіх рівнів разом із дитсадками й університетами.
36. Амос Оз, Фанія Оз-Зальцберґер. Jews and Words. Yale University Press, 2012, розділ «Continuity». Авторський опис норми навчання хлопчиків і ролі громади; не прецедент тотожної сучасній вимоги щоденного читання дошкільникам.
37. Скриншот СМС із рекламою «Київстар ТБ», отриманого автором петиції; відтворено нижче. Приклад просування екранного перегляду як способу «зайняти дитину корисним контентом».
38. Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР: ст. 20 – захист дітей у рекламі; ст. 22 і 22¹ – спеціальні обмеження реклами тютюнових виробів, алкоголю та азартних ігор.